Дневник хирурга

Хлопчик 8 років граючись іграшковим пістолетом з присосками, вистрілив собі у рот, присоска присосалась до задньої стінки глотки. Хлопчик попробував витянути присоску, витягнув лишень палочку, сама присоска лишилась. Почалась паніка, появився кашель сильна слюнотеча, хлопчик посинів, почав задихатись. Мати побачила це і за 2хв. приїхала у лікарню, майже митьєво при огляді була виявлено інородне тіло глотки, зажимом була витягнута присоска, у благодарність хлопчик виблював на доктора свій сніданок. 1-3 хвилини пізніше, хлопчик б захлинувся своєю слиною. Будьте пильними!

Ви собі навіть уявити не можите, що відчуваєш коли від твого рішення залежить життя двохденної дитини. Якби на той час у мене не було б власної дитини, я б і незнав, як вести себе, як доторкнутися до маленької дитини яка кричить та хаотичто рухається. Це надзвичайно важко психологічно, але ти маєш переступити через це, і маєш винести правельне рішення. Від твого вчинку залежить майбутьне життя, можливо людина яка у майбутньому змінеть світ. Все це периживаєш за секунду і приймаєш рішення. Можливо поки це не зробиш не зрозумієш мене!

Одного літньго дня мене викликають у пологоае відділення. Майже на вході мене зустрічає неонатолог з квадратними очима, привів мене до дитини і починає росказувати... Дитині пішла друга доба, полого пройшли без ускладнень, мати кормить грудью, за добу дитина втратила 400гр. апетит хороший, у перший день оправилась меконієм. Але після кожного годування через 1год. зригує молоко з зеленими хлопьями. При огляді дитина нормальна, дещо пітдутий живіт. При промиванні шлунку молоко з зеленими хлопьями, клізму зробити невдалось дуже сльнийопір. Я сказав що це вроджена кишкова непрохідність, педіатр поP3одився. Дитина була прооперована і там дійсно була вроджена атрезія(зарощення)кишки

У людей старше 60 років є певні особливості у клініці, біль не є чітко вираженим, температури може і небути. Як правило люди більш терплячі і терплять до останнього, коли біль та інтоксикація стає нестерпним, звертаються на 3-6 добу. Оперувати такі випадки досить складно, адже окрім запущеного апендиниту є і супутні хвороби, хвороби серця, перенесенні інсульти. Важкий і післяопераційний період. Отже залишається бути пильними до своїх родичів та інколи прислухатися до їхніх скарг.

У 7 ранку визвали мене у лікарно, на приймальному відділенні бабуля років 70 тримається за живіт. При огляді виявив защемлену післяопераційну грижу, вдалось їі вправити. Я запропунував їй операцію, вона відмовилась. Для впевненості положив у лікарно, на слідуючий ранок бабуля пішла додому. Пройшов тиждень, мене терміново викликають на операцію, я був вражений коли у предопераційній побачив цю ж бабулю, вона схопила мене заруку і росплакалась. Крізь сльози вона спитала мене чи я буду оперувати її, я сказав що так, трохи заспокоїв її, і ми пішли на операцію. Так як у бабулі це вже була третя операція, то ми вирішили поставити їй сітку, операція пройшла вдало, без ускладнень.